Borgu

Песня написана в честь победы корсиканцев под предводительством Паоли над французами 9 октября 1768 года в Борго. В событиях, кстати, принимал участие Карло Бонапарте, отец Наполеона. Увы, уже в следующем году корсиканцы были разбиты и остров снова стал французским.

ГОСТЬЯ ИЗ БУДУЩЕГО — 2

Приносим извинения, но вынуждены перезалить часть наших архивных материалов.

Импортный робот, который работал уборщиком вместо Вертера, проник в прошлое и изменил его. Переместившись в начало 21го века, он создал излучатель, от которого люди стали сходить с ума, сидя у телевизора, они ели всякую дрянь и смотрели на телеуродов, которые завладели их разумом. Люди страдали базетизмом и метеоризмом, перестали изобретать, забыли про науку и космос, миелофон так никогда и не был придуман. Но в машине времени ещё оставалось два заряда, чтобы изменить будущее…

ПОВЕРНЕННЯ МАХНА

Автор: Олег Верник, виконавець революційних пісень

Ми чекали на ЙОГО повернення і ВІН повернувся… Месія світової комуни повернувся яскраво та блискуче, в мить нищівно нищіючи буденну свідомість оточуючого нас репресивного буття буржуазної столиці.

Воля або смерть!!! ЙОГО озброєна за останнім словом та тюнінгована тачанка Mitsubishi L200 почувала себе на київських шляхах наче риба у воді соленого Сивашу, де багато його бійців прийняли свій останній бій та відійшли у вічність…

ВІН був разом із хлопцями, коли Батько наказав повернутися… Із вічності у буденність, із раю в пекло… Нам було соромно… Соромно за стан справ, соромно за нас, соромно за інших… Ми заплющили очі, коли вперше побачили ЙОГО світло. А коли ми їх відкрили – ми вже були іншими…

Осередки робітничо-селянського опору під ЙОГО чуйним зором щомить почали розгортати свою непереможну мережу. Окупаційні страйки, робітничі ради, селянські та повстанські комітети… Україна відроджується, Україна починає вільно дихати, Україна починає жити…

ВІН плакав від щастя коли бачив навколо себе вільних людей. Ми плакали від щастя коли бачили ЙОГО справді щасливим…

ВІН сумував за Батьком, за своїми чорними братами, за Духом святим лівославним… Але ж ЛІВА СПРАВА для НЬОГО завжди була попереду порожнечі особистих почуттів. ВІН пам’ятав Троцького, але ж не тримав образи на його нащадків, ВІН знався на колумбарії Пер-Лашезу, але ж був живіше за всіх живих…

Ще ніколи кавалерійська атака на капітал не виглядала так впевнено. Ще ніколи естетика народного звільнення не виглядала так природно. Ще ніколи піднесення революційної маси так гармонійно не супроводжувалося всенародним карнавалом пригнічених. Повсталі навперебій змагалися за сурми, щоб заграти степову пісню свободи. Тисячолітня гріховність людської натури була нарешті подолана солідарними діями трудящого люду…

Чи був шанс ЙОМУ залишитися серед НАС???
Чи є у НАС шанс повернути ЙОГО знов?

ПРИЙШОВ ЧАС ВЕЛИКИХ ЗМІН!!!

вороги пролетарського авангарду скрізь. головне не звертати на них уваги…