Про ЦВК та лівий берег Райну

Автор: Серж Бронштейн, Ліва справа

mohil386_vn Отже, ЦВК ніби відстояли. Більшість прихильників ЦВК святкує перемогу над ворогом, який от-от уже мав здобути столицю. Та що ж насправді відбулося? Який підсумок цього конфлікту? Ректор КМА Сергій Миронович Квіт, ліберал за професією з серцем нациста, оголосив такі умови “угоди про припинення вогню”: 1. ЦВК  відновлює роботу на засадах “відповідальності та корпоративної культури”. 2. Посаду директора ЦВК обійматиме Інна Совсун. 3. Виставку “Українське тіло” для загалу відкрито не буде; максимум дозволеного — це провести 28 лютого непублічне закриття (за останньою інформацією, ЦВК схиляється до того, щоб його не проводити). 4. Адміністрація КМА ініціює процес “обговорення критеріїв науковості в КМА”, а також “можливо, на базі ЦВК буде створено цілий інститут міждисциплінарних досліджень”.Таким чином, з наступного дня після акції відбувається ніби повернення до початкового стану, за винятком того, що виставку повноцінно провести так і не вдалося й змінено керівництво ЦВК. Це не дуже схоже на безумовну капітуляцію Квіта. Скоріше це нагадує завершення франко-пруської війни: армії Мольтке пішли від Парижа, проте прусаки залишають у своїх руках Ельзас та Лотарингію.

Але за таких умов добре, коли це справді більш-менш тривалий мир. Пункт 4 дозволяє підозрювати, що конфлікт далеко не закінчено: він просто перейшов у позиційно-бюрократичну форму. Чи не є ідея “інституту міждисциплінарних досліджень”, планом взяття ЦВК під контроль шляхом його реорганізації? Під час такого переформатування з розширенням профілю адміністрації було би неважко знизити концентрацію радикалізму в ЦВК шляхом додавання консервативного елементу. І певні аспекти позиції ЦВК роблять цю структуру вразливою перед такою загрозою.

Бюрократичний критерій оцінки наукових досягнень за кількістю публікацій у ВАКівських журналах викликає справедливе обурення у кадрів ЦВК. Проте хоч яким би поганим він не був, це все-таки об’єктивний кількісний показник. Публікуватися в українських ВАКівських виданнях не надто складно, це по суті справа техніки, тож за бажання ЦВК міг би продукувати достатню кількість таких публікацій для прикриття від бюрократичних претензій.

А от розмиття стандартів науковості, по-перше, створює ризик, що їх тлумачення залежатиме від суб’єктивної думки адміністрації, а по-друге, не виключено, що в результаті колегами ЦВК у новоствореному інституті стане “міждисциплінарний дослідник Володимир Пилипович Моренець” чи яка-небудь “лабораторія трипільських студій”. Слухняні консервативні кадри стали б опорою адміністрації й теоретично могли би на рівні нової структури блокувати чи принаймні утруднювати дії ЦВК.

Тож перспективи тривалого бюрократичного протистояння не варто виключати. І в такому разі надія кадрів ЦВК на здобуту репутаційну перевагу може виявитися марною: поки конфлікт мляво тягтиметься, опозиційні настрої в колективі академії ще встигнуть послабитись.

Тому найкращою тактикою для симпатиків ЦВК зараз є опора на внутрішню демократію університету проти бюрократичного абсурду. І сподіваюся, що, знаючи ситуацію зсередини, наші могилянські друзі уявляють, що робити далі.

Рабочие захватили завод в Чикаго

c2938a6ca41800e2f30859161607a1d4 Рабочие и члены профсоюза “Объединенные работники электрической отрасли, радиоотрасли и механики Америки” захватили предприятие “Serious Materials” (бывшее “Republic Window & Door”) в Чикаго.

Компания-владелец объявила о прекращении работы на заводе в связи с “имеющимся экономическими проблемами в сфере строительства и строительного производства, падением спроса на оконную продукцию, трудности с получением льготных условий аренды, высоким лизингом и расходами на коммунальные услуги и налоги, а также рядом других факторов, не связанных с трудовыми затратами […]“. В ответ профсоюз заявила, что требует времени, чтобы попытаться найти нового покупателя или выяснить, не могут ли рабочие сами собрать деньги и продолжить производстве в качестве кооператива. В поддержку этого требования 65 рабочих захватили здание.

В 2008 году рабочие уже захватывали ту же самую фабрику, принадлежавшую тогда “Republic Window & Door”, протестуя против нарушения фирмой закона. который обязывает компанию извещать коллектив о закрытии за 60 дней. Тогда 6-дневный захват завершился компенсацией в 1,75 млн.долл.

Активисты “Захватите Чикаго” выразили солидарность с рабочими и заявили о намерении разбить лагерь перед фабрикой.

После начала захвата руководство корпорации обвинило во всем администрацию фабрики, объявив. что та действовала неправильно.После переговоров фирма согласилась на то, что завод будет работать еще 90 дней, и за это время компания и профсоюз договорятся, что делать с предприятием. После 9-часового захвата акция была прекращена.

Источник

Заява Могилянського осередку "Прямої дії" щодо припинення роботи Центру візуальної культури

1272982824_1247595302_censored_3fd65923-24e5-4a0b-bd1e Президент Академії одноосібно закриває виставку “Українське тіло”. Цей вчинок спричинив передбачувану реакцію працівників ЦВК та художників, чиї твори там виставлялися, — підписну кампанію в інтернеті та обговорення у блогах учасників конфлікту. Тепер же Вчена рада НаУКМА “призупиняє діяльність” Центру на невизначений термін без конкретних вимог. Це зриває заплановані й узгоджені заходи, в тому числі за участі іноземних науковців, і фактично припиняє діяльність Центру. Реакція ЦВК знов очевидна і передбачувана.

Право на спротив прописане в “Декларації прав людини і громадянина”. ЦВК фактично закривають, тому наш осередок висловлює підтримку тим діям ЦВК, що спрямовані на відновлення звичайної роботи Центру. Адже якщо адміністрація ретранслює на локальному рівні логіку міністерства, відмовляючись обґрунтовувати та пояснювати власні вимоги, а за умови їх виконання висуваючи нові, то який проект університету ми захищаємо? Чому активний суб’єкт протестів — ЦВК — мусить самоліквідовуватися лише через те, що має відмінне від окремих представників адміністрації бачення форм та цілей наукової та освітньої діяльності?

Нагадаємо, що наразі існує небезпека прийняття міністерського Закону про вищу освіту; наукові, викладацькі й студентські кола публічно випрацьовують й озвучують альтернативні погляди на розвиток української освіти. Відтак могилянський осередок “Прямої дії” вважає дії адміністрації НаУКМА помилковими і шкідливими для кампанії, пов’язаної з Законом про вищу освіту. Ми сумніваємося в доцільності співпраці з тими, хто дозволяє собі атаки на партнерів під час спільних дій проти міністерської авторитарної та антисоціальної політики, з тими, хто ставить емоції вище за доцільність моменту і не в змозі прораховувати реакції сторін задля уникання непотрібних конфліктів.

Тим не менше, сподіваємося, що конструктивні сили всередині керівництва НаУКМА знайдуть в собі мужність подолати деструктивну тенденцію подвійних стандартів, зверхності та відштовхування союзників. Інакше така тактика адміністрації діятиме лише на користь міністерству.

Пряма дія

Петр Принев: пошло быть рабочим и поддерживать Путина

От редакции. Разного рода “советские патриоты” и “красные державники” начиная от Кургиняна и заканчивая родной украинской компартией (вспомним легендарную уже статью про "оранжевый экспресс") без устали повторяют, что мол, протестуют в России только американские шпионы да золотая молодёжь, а вот простые работяги – все как один за Путина. Редакция “Помидора" предлагает вашему вниманию мнение рабочего активиста, участника Новых профсоюзов Петра Принева, которое, мягко говоря, расходится с подобными измышлениями.

thumb_za-putina В последнее время, когда я слышу про «Уралвагонзавод», что расположен в Нижнем Тагиле, то мне сразу вспоминаются суровые челябинские мужики, столь красочно и сочно представленные ТНТ-шной «Нашей Russia». Нижнетагильские мужики оказались настолько суровы, что и Путина готовы поддержать и курс его либерального правительства обожают. И вообще, по всей видимости, склонны к социальному мазохизму.

Что же, каждый сам ищет на свой зад приключений, но зачем же этой странной любовью замазывать весь рабочий класс? Ну, если нравится наёмным работникам «Уралвагонзавода» извращённая социальная политика путинского правления, то им и следует говорить об этом только от своего имени, а не привязывать к этому нездоровому чувству вполне нормальных и здоровых на голову граждан, которые есть в рабочем классе.

Что такое для рабочего класса путинская политика? Это шахта «Распадская» в мае 2010 года, это платформа «Кольская» в декабре 2011 года. Это перекрытие дорог рабочими в Пикалёво и голодовка председателей профсоюзов на «Хейнекене» в Санкт-Петербурге. Это отбывающий срок по сфальсифицированному обвинению в хранении наркотиков профсоюзный лидер Валентин Урусов и это покушения на профсоюзного лидера Алексея Этманова. Путинская политика — это глубоко антирабочая политика.

Что значит антирабочая? А это значит проведение в жизнь таких реформ, которые бы существенно удешевляли стоимость рабочей силы и позволяли увеличивать процент чистой прибыли российским и иностранным капиталистам без особых вложений в производство. Это целенаправленная политика, направления на превращение рабочих в бесправное и, главное, безропотное большинство. Упразднение министерства труда, планомерное и последовательное ухудшение трудового и профсоюзного законодательства и в то же время полная и явная, а порой и нарочито показательная, безнаказанность работодателей за грубейшие нарушения норм трудового законодательства, бездействие государственных органов, которые, по идее, должны защищать трудовые права. Разве это не является лучшим примером той «рабочей» политики, которую целенаправленно господин Путин проводит в жизнь?

Проще говоря: хороший рабочий в понимании этого правительства – это тот рабочий, который всю жизнь будет трудиться на износ и отдаст Богу душу как раз перед выходом на пенсию. Это правильный рабочий. А вот неправильные рабочие требуют достойных условий труда и роста заработной платы. И ещё говорят о каких-то там правах и социально ответственном государстве.

Так почему же работники «Уралвагонзавода» так радостно встрепенулись поддерживать господина Путина и его курс?! Их просто вежливо попросили. В наше смутное время директора и акционеры умеют это делать, а нижнетагильские рабочие еще не научились говорить им «нет».

Забавно: всё последнее время господин Путин видел себя блюстителем интересов среднего класса. Так сказать, покровителем креативных личностей среднего звена. Допокровительствовался до их откровенного бунта. Теперь Путин прозрел и вспомнил о рабочем классе – об опоре и надежде России. И пытается стравить работяг и представителей среднего класса в надежде на своё светлое будущее. Получится? Не думаю. Знаю одно: рабочий класс начинает оживать, в нём уже идёт бурление, и прошлогодний рост трудовых конфликтов в России о том говорит. Что в конечном итоге получится, зависит от нас, от профсоюзников и настоящих рабочих активистов, не привыкших по указке облизывать ярмо.

Страна игрушек

Страна: Германия

Жанр: драма, короткометражка

Продолжительность: 13:43

Оскар, 2009 год – Лучший короткометражный игровой фильм.

Режиссер: Йохен Фрайданк / Jochen Freidank

В ролях: Тамай Булут Öзватан, Kлаудиа Хубсчманн, Грегор Вебер, Юрген Тротт, Клаус-Юрген Стеинманн, Давид Кристиан Буннерс, Цедрик Еич, Джулия Джагер, Торстен Михаэлис, Хеике Реиченщаллнер.

Описание: Действие этой волнующей короткометражной драмы происходит зимой 1942 года в небольшом немецком городке. Маленький Генрих Майснер дружит с Давидом Зильберштейном, мальчиком из еврейской семьи, которую ждет фашистский концлагерь. Мать Генриха, чтобы уберечь сына от психологической травмы, пытается убедить его, что Давид и его семья отправляются в путешествие в далекую Страну игрушек…

 

Мігранти зі Східної Європи проти голандських ультраправих

zx500y290_1771088 Протест під парламентом Нідерландів влаштували мігранти зі Східної Європи. Вони вимагають від влади розібратися зі скандальним інтернет-сайтом депутата Ґерта Вілдерса. На цій веб-сторінці він пропонує голандцям скаржитися на східноєвропейців, що працюють у Нідерландах.

Більшість із десятків тисяч коментарів — стосуються болгар, поляків та румунів. Нідерландський уряд уже відмовився закрити сайт, заявляючи, що це справа Партії свободи, яку очолює Вілдерс. Ця ультраправа політична сила є третім партнером у провладній коаліції й відома жорсткою політикою проти імігрантів, передусім – з мусульманських країн.Тепер, судячи з усього, голландські фашисти знайшли нову жертву – вихідців зі Східної Європи.

Говорить Мартін Ширков, член болгарської фундації: "Ми не п’яниці і не злодюжки. І повинні пояснити Вілдерсу, що його політика застаріла. Спочатку він накинувся на мусульман і не досяг успіху в цьому напрямку. Тепер — взявся за вихідців зі Східної Європи. А потім, можливо, — і за своїх співвітчизників, голандців. Ціла Європа намагається розв’язати фінансову кризу, а він обзиває нас алкоголіками і крадіями".

Малґожата Бос-Карчевська, голова Польського товариства у Нідерландах: "Польські мігранти із цілої Європи надіслали листа прем’єрові Нідерландів. Його просять негайно вжити заходів проти сайту Герта Вілдерса".

Италия: прекратить преследования антифашиста и профсоюзного активиста Маттео Парлати!

Маттео Парлати, активист профсоюза FIOM CGIL на заводе Ferrari Auto, находится под следствием за участие в антифашистской демонстрации в Модене в октябре прошлого года, организованной в знак протеста против попытки неонацистов отметить годовщину «Марша на Рим», приведшего фашистов во главе с Муссолини к власти в Италии.

Полиция жестко разогнала демонстрацию антифашистов, после чего 14 активистов были арестованы и обвинены в «сопротивлении силам правопорядка»; на них была возложена «моральная ответственность» за столкновения. Однако сделанные на месте событий фотографии и видеокадры свидетельствуют о невиновности антифашистов; напротив, на них ясно видно, как полицейский бьет Маттео по голове прикладом. Выдвинутые против профсоюзников и антифа обвинения – не более, чем попытка местного судьи и префекта легализовать деятельность неонацистов.

Члены профкома Ferrari Auto просят всех рабочих и профсоюзных активистов, всех, кто разделяет антифашистские ценности, подписать письмо солидарности с Маттео Парлати! Бороться с фашизмом — не преступление!

Подпишите письмо в поддержку Маттео Парлати, заполнив электронную форму на сайте LabourStart: http://www.labourstart.org/cgi-bin/solidarityforever/show_campaign.cgi?c=1279

Во Франции рабочие захватили сталелитейный завод Arcelor Mittal

120px-Icon-Fist Рабочие захватили бездействующий завод сталелитейного гиганта Arcelor Mittal на северо-востоке Франции, чтобы обратить внимание властей на безработицу.

В понедельник, 20 февраля, около 200 рабочих заняли пустые офисы руководства на заводе в коммуне Флоранж. Из-за отсутствия спроса одна из доменных печей завода приостановила работу в июле 2011 года, другая — в октябре. В феврале 2012 года администрация подтвердила, что в ближайшее время возвращать печи в работу не планируется.

Как сообщает Lenta.ru, участники захвата опасаются, что завод во Флоранже могут закрыть окончательно. Об этом говорит, в частности, то, что за последнее время с предприятия уволили половину сотрудников — три тысячи человек. По данным RFI, рабочие намерены продолжать акцию до тех пор, пока судьба завода не прояснится.

Ранее в феврале ArcelorMittal, одна из крупнейших металлургических компаний в мире, объявила, что ее убытки за три месяца составили 757млн евро.

Спад промышленности во Франции является одной из наиболее обсуждаемых тем в ходе кампании в преддверии президентских выборов. Действующий глава государства Николя Саркози обещал обеспечить полную занятость населения, однако за пять лет его правления были уволены 355 тыс. рабочих. Этот факт использует в своей кампании главный противник Саркози — кандидат от социалистов Франсуа Олланд. Саркози утверждает, что в провале его планов виноват экономический кризис.